Чому треба спати днем

Чому потрібно спати днем – учені розповіли

Blonda.com.ua дізнався, в чому плюси сну в швидкій фазі

Багато хто відзначає, що в останні місяці їх графік став більш зайнятим, ніж раніше. Після тривалого робочого дня ви робите перерву на обід: закриваєте ноутбук, лягайте на диван і … засинаєте. Тож не дивно, що така звичка формується досить швидко – спати люблять всі! Сієста в Іспанії, Італії та ряді інших південних країн давно стала традицією, а тепер ця звичка переходить на північ. За останньою статистикою, 34% американців не відмовляться від денного сну. З огляду на інтерес суспільства до питання корисності такого перерви, ми вирішили звернутися до наукової літератури та розповісти вам вичавки з неї в зрозумілій формі.

Швидкий сон покращує пильність

Для людей, які працюють в нічну зміну або затримуються в офісі допізна, поспати 30-40 хвилин перед робочим днем ​​або посеред нього, як у другому випадку, – справжній порятунок. Вчені називають перерву «профілактичним сном» і наполягають на тому, що він покращує концентрацію уваги, що особливо важливо для пілотів, працівників заводів, далекобійників і інших людей, чия праця пов’язана з ризиком. Проведене в 1995 році в журналі «Sleep» дослідження «The Use of Caffeine Versus Prophylactic Naps in Sustained Performance», в якому порівнювався вплив на організм денного сну і кофеїну, показало, що денний сон забезпечив випробуваним тривале поліпшення працездатності і менш різкі перепади в настрої , ніж кофеїн – ефекту вистачало на 6 годин.

Не відмовляйтеся від кави

Якщо вам потрібно не спати довше 6 годин, кава може допомогти. У 1994 році в журналі Ergonomics опублікували результати експерименту, згідно з яким учасники дослідження змогли протриматися без сну цілу добу при регулярному вживанні кофеїну. При цьому окремо проведені з денним сном і кави експерименти провалилися – автори вказали, що ці способи позбутися від дрімоти при необхідності концентруватися довгий час працюють тільки в комплексі. Таку практику використовують хірурги, вимушені часом працювати цілодобово без сну.

Спить 10 хвилин замість півгодини

Лабораторне дослідження «Naps, cognition and performance» підтвердило теорію вчених про те, що денний сон покращує розумову активність, пам’ять і працездатність. Найбільший ефект вчені відзначили від 10-хвилинного сну, тоді як при перерві в 30 хвилин зазначалося, що випробуваним потрібно було дополнітльние час на повернення зі стану дрімоти. Почавши практикувати денний сон, спершу ви не зможете швидко занурюватися в нього, але через деякий час у вас вийде – запасіться терпінням.

Швидке освоєння навичок

У 2006 році дослідження «Habitual Napping Moderates Motor Performance Improvements Following a Short Daytime Nap» розділило учасників на дві групи: ті, хто часто спав днем, і ті, хто дрімав періодично. Кожну групу просили заснути на час перед тим, як вони будуть виконувати завдання на читання. Коли учасники експерименту прокидалися, ті, які дермлют регулярно, краще справлялися із завданням. Дослідники визначили, що мозок звичного «соні» краще справляється з моторним навчанням, що є частиною процесу освоєння нового досвіду.

Не тільки в мозку, а й в м’язах

Виявляється, що дрімота не тільки корисна для розумових процесів, але і позитивно впливає на фізичну витривалість і працездатність. Дослідження, проведене в 2007 році в Journal of Sports Sciences, вивчило результати серії спринтерських забігів 10 випробовуваних чоловіків. Як виявилося, після півгодинної постобеденной дрімоти зменшився час забігу, що говорить дослідникам про те, що післяобідній сон «підвищує пильність і покращує розумову та фізичну працездатність після часткової втрати сну». Вони припускають, що дрімота може бути важливою частиною режиму професійних спортсменів, графік яких забитий під час зборів і змагань.

Зміцніть пам’ять всього за півгодини

Однією з багатьох функцій регулярного нічного сну є зміцнення пам’яті. У 2010 році було проведено дослідження, опубліковане в журналі «Neurobiology of Learning and Memory», з метою з’ясувати, чи покращує денний сон процеси пам’яті, зокрема асоціативну пам’ять (здатність встановлювати зв’язки між несумісними об’єктами). Тридцять одному здоровому учаснику опівдні дали завдання на запам’ятовування карток з фотографіями осіб. Учасники були розбиті на дві групи: ті, хто поспав 1,5 години до початку експерименту, і ті, хто цього не робив. О 4:30 вечора учасники, які дрімали днем, показали помітно краще збереження асоціативної пам’яті.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *